Є такі слова, які змінюють світ. Є такі слова, які можуть надихнути людей і збудити в них надію, віру та солідарність. Це слова, які слухають мільйони людей. Слова універсальні, слова-ключі. Слова, які завжди будуть актуальними і залишаться в нашій спільній пам’яті.

І є такі покоління. Покоління людей, котрим випало жити у час, коли слов’янин перебував на Святому Престолі. Покоління, виховані на Його науці. Покоління, відновлені Його словами.

Це ми, люди цієї епохи, повинні взяти на себе відповідальність за ці слова, за цю науку і передати її наступним поколінням. Це ми, нашим життям й нашими рішеннями, повинні показати, що були гідними їх слухати.

"Відкрийте двері Христові! В ім’я поваги до прав людини. В ім’я свободи, рівності, братерства, в ім’я солідарності й любові один до одного, закликаю вас: не бійтеся! Відкрийте двері Христові!" (Іван Павло II)

До справжнього об’єднання європейського континенту довго ще йти. Не буде єдності Європи, поки вона не стане спільнотою духу.

перед тим, як покинути вас – ще раз поглянути звідси на Краків, на той Краків, в котрому мені дорогі кожен камінь і кожна цегла – подивитися звідси на Польщу…